Елемент поширений на всій території Прикарпаття, а особливо на Гуцульщині. Жіночі прикраси з бісеру це – ґердани, силянки, стрончки. Їхнє виготовлення – унікальне явище в багатогранній народній творчості.
Ґердан – жіноча прикараса з бісеру ще має назву: силянка, стрончка. Виготовлення ґердана – унікальне явище в багатогранній народній творчості. Звичайні сільські жінки й дівчата (рідше чоловіки й хлопці) силяли, ткали ґердани. Читати далі →

Елемент НКС «Традиція гуцульського художнього дереворізьблення» побутує на Гуцульщині, а саме в Косівському, Верховинському, Надвірнянському та Коломийському районах на Прикарпатті, Вижницькому районі на Буковині та Рахівському районі на Закарпатті.
Включення елементу до Національного переліку – це шана тим поколінням майстрів-різьбярів, які протягом кількох століть зберігали та розвивали цей вид народних художніх промислів, тим самим прославляючи не тільки рідну Гуцульщину, а й Україну. Читати далі →

Ліжник як вовняний виріб на сьогодні є унікальним явищем традиційної культури і в межах України найкраще збережений в Карпатах. Сучасними осередками ліжникарства є Косівщина Івано-Франківської області та Рахівщина Закарпатської. Сьогодні кількість традиційних узорів гуцульських ліжників, яких було не більше десятка, за активної участі художників (і українських, і зарубіжних) розширилася до сотень. Це дало підстави назвати цей виріб «Барвистим дивом» і, образно кажучи, «вдихнути» у традиційний для села промисел «нове життя», піднявши конкурентну здатність ліжника на значно вищий рівень і перетворивши його з суто ужиткової речі у справжній витвір мистецтва та своєрідну «візитну картку» не лише Яворова, Гуцульщини, але й всієї України.

Регіональний центр народного мистецтва «Гуцульська ґражда»

023.нкс

Аркан з Ковалівкою – чоловічий танець з двох частин, які відрізняються за хореографією та музикою. В побуті танець завжди танцюють з двох частин, загалом називаючи його «Аркан». Аркан танцюють в колі, кладучи руки на рамена. Автентичний танець «Аркан» танцюють так, як «провадить» поводир. Поводир імпровізаційно комбінує відомі йому та танцюристам команди, заздалегідь вигукуючи їх. Музики слухають поводиря. Читати далі →

Ареал сучасного побутування елемента: Cела Віпче, Криворівня, Бистрець, Ільці, Замагора, Буковець, Волова, Зелене, Кривополе, Верхній Ясенів, Дземброня, Красник, Білоберізка, Стебні, Устеріки, присілках Плай, Підмагора, смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області. Читати далі →

Найбільшим центром писанкарства на Гуцульщині є село
Космач Косівського району Івано-Франківської обл. Це
найвідоміший осередок елемента не тільки на Гуцульщині, а і в
Україні. Відомими осередками також є село Чорний Потік
Надвірнянського району Івано-Франківської обл., село
Підзахаричі Путильського району Чернівецької обл
Найбільше династій писанкарів і окремих майстрів живе й
творчо працює в с. Космачі Косівського району Івано-
Франківської обл. Науковими співробітниками Музею
писанкового розпису зафіксовано 87 писанкарів, які тепер
активно творчо працюють, в колекції музею зберігаються
писанки 68 писанкарів.

Традиція косівської мальованої кераміки представлена як невід’ємна частина нематеріальної культурної спадщини гуцулів – етнографічної групи українців, що здавна проживає на території Карпат України та найкраще зберегла свої етнографічні й побутові традиції поряд з іншими субетнічними групами українців. Читати далі →