Традиція виготовлення сирних коників пішла від вівчарів з полонин. З овечого молока вони заготовляли сир, а у вільний час ліпили сирні фігурки. Поступово виготовлення іграшок із сиру перейшло до сфери жіночих занять. Нині іграшки з сиру виготовляють в окремих селах Карпат, у Косівському та Верховинському районах, а столицею сирних коників вважають Брустури. У наші дні сирні коники супроводжують усі знакові події мешканців Гуцульщини. На Великдень сирні коники роздають дітям і освячують разом з пасками в церкві. Готують їх і на весілля, хрестини, на
будь-які події.

Наказ від 27.05.2024 № 378
096н.к.с

Сербен – давній ритуальний танок, гаївка, яку водять на Великдень виключно чоловіки. Ритмічні рухи сербена складаються із трьох кроків вперед, кроку назад, змаху руками доверху, згодом донизу. У давнину сербен танцювали на Великдень, а згодом, також у великодні понеділок, вівторок і на Провідну неділю. Читати далі →

Міжнародний Різдвяний фестиваль, який започатковано у 2010 році при монастирі Царя Христа отців Василіан Української Греко-Католицької Церкви м. Івано-Франківська.
Головною метою фестивалю є відновлення, збереження та поширення різдвяних традицій, коляд, щедрівок, а також обмін творчими досягненнями мистецьких колективів.
За всі роки з сольними концертними виступило понад 300 колективів
Фестиваль з кожним роком набуває все більшої популярності та став справжньою різдвяною візитівкою Прикарпаття

Наказ від 06.07.2022 №228

043.нкс

Даний елемент побутує у покутському селі Белелуя на Снятинщині. Цей обряд є яскравим дійством, яке згуртовує жителів даного села у відзначенні Новорічно-Різдвяних свят, що побутують тут з діда-прадіда. З усіх куточків покутського краю до Белелуї поспіщають на це унікальне дійство. Окрім основного дійства «Маланки», у селі з трьох кутів до річки Белелуйки сходяться гурти Маланок, де проводяться змагання (борінка) між учасниками: ведмедями чортами.

Наказ від 12.07.2023 № 380 072н.к.с.

Найперше заходять до хати з колядою «Старий рік минає», вітають із Новим роком «повіншуваннями». Оскільки в цю пору ще триває Різдвяний цикл свят, то обов’язково возвіщають новину Божого Сина колядою «По всьому світу йде добра новина». Опісля коляди, співають обрядову пісню «Ізлияще благодать», в якій прославляють святого Василія. Потім старший колядник в «баранковій шапці» з «букетом», увінчаний «грегором» через плече, з різдвяною зіркою в руках вітає іменинника зі святом, запрошує його в коло, передає свої атрибути (шапка, зірка, грегор), зв’язує ноги «перевеслом» і всі повіншувальники в колі заводять вітальну пісню «Вже сонце заходить Василя надходить». Колядницький гурт перед виходом з хати співає «Многая літа».
Обряд «Повіншування Василів» сприяє повазі до конкретної людини, пошанівку історії, традиційної обрядовості, культури свого села і об’єднанні до спільних цінностей.

Наказ від 04.05.2023 № 234

068н.к.с.

Елемент поширений на всій території Прикарпаття, а особливо на Гуцульщині. Жіночі прикраси з бісеру це – ґердани, силянки, стрончки. Їхнє виготовлення – унікальне явище в багатогранній народній творчості.
Ґердан – жіноча прикараса з бісеру ще має назву: силянка, стрончка. Виготовлення ґердана – унікальне явище в багатогранній народній творчості. Звичайні сільські жінки й дівчата (рідше чоловіки й хлопці) силяли, ткали ґердани. Читати далі →

Елемент НКС «Традиція гуцульського художнього дереворізьблення» побутує на Гуцульщині, а саме в Косівському, Верховинському, Надвірнянському та Коломийському районах на Прикарпатті, Вижницькому районі на Буковині та Рахівському районі на Закарпатті.
Включення елементу до Національного переліку – це шана тим поколінням майстрів-різьбярів, які протягом кількох століть зберігали та розвивали цей вид народних художніх промислів, тим самим прославляючи не тільки рідну Гуцульщину, а й Україну. Читати далі →

Ліжник як вовняний виріб на сьогодні є унікальним явищем традиційної культури і в межах України найкраще збережений в Карпатах. Сучасними осередками ліжникарства є Косівщина Івано-Франківської області та Рахівщина Закарпатської. Сьогодні кількість традиційних узорів гуцульських ліжників, яких було не більше десятка, за активної участі художників (і українських, і зарубіжних) розширилася до сотень. Це дало підстави назвати цей виріб «Барвистим дивом» і, образно кажучи, «вдихнути» у традиційний для села промисел «нове життя», піднявши конкурентну здатність ліжника на значно вищий рівень і перетворивши його з суто ужиткової речі у справжній витвір мистецтва та своєрідну «візитну картку» не лише Яворова, Гуцульщини, але й всієї України.

Регіональний центр народного мистецтва «Гуцульська ґражда»

023.нкс

Аркан з Ковалівкою – чоловічий танець з двох частин, які відрізняються за хореографією та музикою. В побуті танець завжди танцюють з двох частин, загалом називаючи його «Аркан». Аркан танцюють в колі, кладучи руки на рамена. Автентичний танець «Аркан» танцюють так, як «провадить» поводир. Поводир імпровізаційно комбінує відомі йому та танцюристам команди, заздалегідь вигукуючи їх. Музики слухають поводиря. Читати далі →

Ареал сучасного побутування елемента: Cела Віпче, Криворівня, Бистрець, Ільці, Замагора, Буковець, Волова, Зелене, Кривополе, Верхній Ясенів, Дземброня, Красник, Білоберізка, Стебні, Устеріки, присілках Плай, Підмагора, смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області. Читати далі →