Культура традиційної гуцульської сирної пластики

Традиція виготовлення сирних коників пішла від вівчарів з полонин. З овечого молока вони заготовляли сир, а у вільний час ліпили сирні фігурки. Поступово виготовлення іграшок із сиру перейшло до сфери жіночих занять. Нині іграшки з сиру виготовляють в окремих селах Карпат, у Косівському та Верховинському районах, а столицею сирних коників вважають Брустури. У наші дні сирні коники супроводжують усі знакові події мешканців Гуцульщини. На Великдень сирні коники роздають дітям і освячують разом з пасками в церкві. Готують їх і на весілля, хрестини, на
будь-які події.

Наказ від 27.05.2024 № 378
096н.к.с

Звичай виконувати танець «Сербен» у с. Чортовець Городенківської міської ради Коломийського району

Сербен – давній ритуальний танок, гаївка, яку водять на Великдень виключно чоловіки. Ритмічні рухи сербена складаються із трьох кроків вперед, кроку назад, змаху руками доверху, згодом донизу. У давнину сербен танцювали на Великдень, а згодом, також у великодні понеділок, вівторок і на Провідну неділю. Читати далі

Міжнародний Різдвяний фестиваль “Коляда на Майзлях”

Міжнародний Різдвяний фестиваль, який започатковано у 2010 році при монастирі Царя Христа отців Василіан Української Греко-Католицької Церкви м. Івано-Франківська.
Головною метою фестивалю є відновлення, збереження та поширення різдвяних традицій, коляд, щедрівок, а також обмін творчими досягненнями мистецьких колективів.
За всі роки з сольними концертними виступило понад 300 колективів
Фестиваль з кожним роком набуває все більшої популярності та став справжньою різдвяною візитівкою Прикарпаття

Наказ від 06.07.2022 №228

043.нкс

Традиційний обряд Маланка с. Белелуя Івано-Франківської області

Даний елемент побутує у покутському селі Белелуя на Снятинщині. Цей обряд є яскравим дійством, яке згуртовує жителів даного села у відзначенні Новорічно-Різдвяних свят, що побутують тут з діда-прадіда. З усіх куточків покутського краю до Белелуї поспіщають на це унікальне дійство. Окрім основного дійства «Маланки», у селі з трьох кутів до річки Белелуйки сходяться гурти Маланок, де проводяться змагання (борінка) між учасниками: ведмедями чортами.

Наказ від 12.07.2023 № 380 072н.к.с.

Традиція повіншування Василів у селі Липівка Рогатинського району

Найперше заходять до хати з колядою «Старий рік минає», вітають із Новим роком «повіншуваннями». Оскільки в цю пору ще триває Різдвяний цикл свят, то обов’язково возвіщають новину Божого Сина колядою «По всьому світу йде добра новина». Опісля коляди, співають обрядову пісню «Ізлияще благодать», в якій прославляють святого Василія. Потім старший колядник в «баранковій шапці» з «букетом», увінчаний «грегором» через плече, з різдвяною зіркою в руках вітає іменинника зі святом, запрошує його в коло, передає свої атрибути (шапка, зірка, грегор), зв’язує ноги «перевеслом» і всі повіншувальники в колі заводять вітальну пісню «Вже сонце заходить Василя надходить». Колядницький гурт перед виходом з хати співає «Многая літа».
Обряд «Повіншування Василів» сприяє повазі до конкретної людини, пошанівку історії, традиційної обрядовості, культури свого села і об’єднанні до спільних цінностей.

Наказ від 04.05.2023 № 234

068н.к.с.

Традиційні жіночі прикраси із бісеру на Прикарпатті

Елемент поширений на всій території Прикарпаття, а особливо на Гуцульщині. Жіночі прикраси з бісеру це – ґердани, силянки, стрончки. Їхнє виготовлення – унікальне явище в багатогранній народній творчості.
Ґердан – жіноча прикараса з бісеру ще має назву: силянка, стрончка. Виготовлення ґердана – унікальне явище в багатогранній народній творчості. Звичайні сільські жінки й дівчата (рідше чоловіки й хлопці) силяли, ткали ґердани. Читати далі

Традиція гуцульського художнього дереворізьблення

Елемент НКС «Традиція гуцульського художнього дереворізьблення» побутує на Гуцульщині, а саме в Косівському, Верховинському, Надвірнянському та Коломийському районах на Прикарпатті, Вижницькому районі на Буковині та Рахівському районі на Закарпатті.
Включення елементу до Національного переліку – це шана тим поколінням майстрів-різьбярів, які протягом кількох століть зберігали та розвивали цей вид народних художніх промислів, тим самим прославляючи не тільки рідну Гуцульщину, а й Україну. Читати далі

Карпатське ліжникарство

Ліжник як вовняний виріб на сьогодні є унікальним явищем традиційної культури і в межах України найкраще збережений в Карпатах. Сучасними осередками ліжникарства є Косівщина Івано-Франківської області та Рахівщина Закарпатської. Сьогодні кількість традиційних узорів гуцульських ліжників, яких було не більше десятка, за активної участі художників (і українських, і зарубіжних) розширилася до сотень. Це дало підстави назвати цей виріб «Барвистим дивом» і, образно кажучи, «вдихнути» у традиційний для села промисел «нове життя», піднявши конкурентну здатність ліжника на значно вищий рівень і перетворивши його з суто ужиткової речі у справжній витвір мистецтва та своєрідну «візитну картку» не лише Яворова, Гуцульщини, але й всієї України.

Регіональний центр народного мистецтва «Гуцульська ґражда»

023.нкс

Звичай виконувати танець Аркан з Ковалівкою в Печеніжинській ОТГ

Аркан з Ковалівкою – чоловічий танець з двох частин, які відрізняються за хореографією та музикою. В побуті танець завжди танцюють з двох частин, загалом називаючи його «Аркан». Аркан танцюють в колі, кладучи руки на рамена. Автентичний танець «Аркан» танцюють так, як «провадить» поводир. Поводир імпровізаційно комбінує відомі йому та танцюристам команди, заздалегідь вигукуючи їх. Музики слухають поводиря. Читати далі

Гуцульська коляда та плєси Верховинського району Івано-Франківської області

Ареал сучасного побутування елемента: Cела Віпче, Криворівня, Бистрець, Ільці, Замагора, Буковець, Волова, Зелене, Кривополе, Верхній Ясенів, Дземброня, Красник, Білоберізка, Стебні, Устеріки, присілках Плай, Підмагора, смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області. Читати далі