«ЧИ ЗНАЄШ, ДЕ КРАЇНА НАША МИЛА?»
До 185-ї річниці від дня народження українського композитора, диригента, педагога А.ВАХНЯНИНА.
У другій половині Х1Х століття українські землі входили до складу Австро-Угорської імперії і царської Росії. А їх мало цікавив культурний розвиток на цих землях. І тільки такі сильні духом люди, як М. Лисенко у Києві, П.Сокальський в Одесі, А.Вахнин у Львові

могли розбудовувати українську культуру в таких несприятливих для цього умовах, долаючи ідеологічні, політичні, матеріальні перешкоди, докладаючи до цього неймовірні зусилля.
19 вересня 1841 року в м. Сенява, поблизу Перемишля ( нині Польща, а тоді Австро-Угорська імперія) в сімʼї сільського пароха Климента Вахнянина та Кароліни Файт – доньки чеського офіцера народився син, якого нарекли Анатолем – майбутній композитор, диригент, педагог, журналіст, письменник громадсько-політичний діяч.
Закінчив початкову школу, в 1851 році навчався в Перемишльській гімназії, з 1852 року у Перемишльській співацько-музичній школі у відомих педагогів Л.Седляка ( клас скрипки), В. Серасаві та Ф.Лоренца (музично-теоретичні дисципліни).
У18-річному віці переїхав до Львова навчатись теології в духовній семінарії ( 1859-1863). Під час навчання в семінарії написав свій перший музичний твір « Чи знаєш, де країна наша мила?» на слова Ю.Федьковича для хору семінаристів, яким на той сам диригував.
В 1865 році організував співоче товариство «Громада». Завдяки зусиллям цього товариства і його керівника був організований перший на західноукраїнських землях Шевченківський концерт.
Деякий час викладав в гімназії у Перемишлі, згодом переїхав до Відня, навчався у Віденському університеті. Займався громадською діяльністю. В 1866 році у Відні за його участю відбувся Шевченківський концерт. В 1867 А.Вахнянин організував студентське товариство «Січ» і став його першим головою. По завершенні навчання (1868) повернувся до Львова, викладав у Академічній гімназії.
А. Вахнянин був співорганізатором і першим головою товариства «Просвіта». Тісно співпрацював з комісією із написання українських підручників для народних і середніх шкіл. З 1867 по 1870 рік -редактор журналу «Правда», 1878-1879 роки – серії книжечок і брошур «Письма з Просвіти», співредактор газети « Діло», організатор і керівник музично-хорових товариств « Торбан» (1870) і «Боян» (1891). В 1885 році разом з Юліаном Романчуком організував народовську організацію « Народна рада».
У 1894-1900 роках був двічі обраний депутатом австрійського парламенту.
Велику працю доклав до заснування Вищого музичного інституту ім. М.Лисенка у Львові, став його першим директором. Був засновником і керівником Союзу співацьких і музичних товариств.
Як композитор працював у жанрах хорової та театральної музики. Автор близько 30-ти творів. Самий відомий твір А.Вахнянина – перша в Галичині опера «Купало», премʼєра якої відбулась у Харкові в 1929 році. Потім твір був на довгі роки забутий. І тільки в 1990 році постановка опери «Купало» була здійснена під керівництвом Мирослава Скорика на сцені Львівської національної музичної академії ім. М.Лисенка. А.Вахнянин – автор музики до відомої пісні «Шалійте, шалійте, скажені кати», драм «Назар Стодоля» Т.Шевченка, « Бондарівна» Ф.Заревича, хорів, пісень.
Як письменник працював у жанрі
художньої прози. В 1902 році була видана збірка його гуморесок і оповідань. Він автор літературних творів « Три тополі», «Спомини життя», шкільних підручників.
Помер 11 лютого 1908 року у Львові. Похований на Личаківському кладовищі.
Ще за життя композитора його імʼя вимовляли з великою повагою. Памʼять про Анатоля Вахнянина шанують і сьогодні. В1991 році на його честь була названа вулиця у Львові. Його імʼя носять вулиці у Коломиї та Стрию.
19 вересня 2026 року виповнилось 185 років від дня народження А.Вахнянина. З цієї нагоди репертуарно-музична бібліотека НМЦКіТП підготувала книжкову виставку, на якій представлена література про життєвий і творчий шлях композитора, публікації у пресі, нотні видання його творів, фото.
Шануємо своїх митців. Підтримуємо українську культуру.
Г.Антонюк-провідний бібліотекар.