Гуцульська коляда та плєси Верховинського району Івано-Франківської області

Ареал сучасного побутування елемента: Cела Віпче, Криворівня, Бистрець, Ільці, Замагора, Буковець, Волова, Зелене, Кривополе, Верхній Ясенів, Дземброня, Красник, Білоберізка, Стебні, Устеріки, присілках Плай, Підмагора, смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області.
Обряд розпочинається на другий день Різдвяних свят, коли усі сходяться до церкви. Після Служби Божої на подвір’я виходять чоловіки у святкових традиційних строях. Більшість із них тримає в руках «бардку» (топірець, до якого ремінцем прив’язаний дзвіночок) з довгою дерев’яною ручкою та смушкові шапки з «трєсунками» (прикрасами з бісеру та леліток). Дехто несе трембіти, роги, скрипки.
Чоловіки гуртуються у гурти («табори», «партиї»), в яких до десяти колядників. Попереду кожної колядницької партиї іде її керівник – «береза». В руках він тримає дерев’яний хрест. «Береза» – найважливіша особа між усіма колядниками, який бездоганно знає усі коляди, «плєси» (ритуальні танці) та вміє достойно вести коляду згідно з давніми звичаєвими вимогами.
Процес колядування розпочинається звучанням трембіт, рогів. Коляду починає «береза», його підхоплює скрипач та весь колядницький гурт. Три рази гурт обходить кругом церкви. Після благословення священика колядницькі партиї розходяться колядувати по горах, на свої вулиці, присілки.

 

Наказ від 28.12.2019 № 978